Стиль батьківської поведінки

Рівень контролю

й теплоти

Характеристика

Авторитетний – спосіб дій батьків, який відрізняється твердим контролем за дітьми, і водночас вони заохочують спілкування та обговорення в сімейному колі правил поведінки, встановлених для дитини.

Високий рівень контролю. Теплі стосунки.

Визнають і заохочують автономію своїх дітей. Відкриті для спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки; допускають зміни вимог у розумних межах; діти чудово адаптовані: впевнені в собі, у них розвинуті самоконтроль і соціальні навички, вони добре вчаться у школі й наділені високою самооцінкою.

Авторитарний – образ дій батьків, який відрізняється підкоренням власної поведінки жорсткими правилами і нав’язуванням цих правил дітям, а також виключенням дітей з процесу прийняття рішень.

Високий рівень контролю. Холодні стосунки.

Віддають накази і чекають, що  їх буде чітко виконано. Закриті для постійного спілкування з дітьми; встановлюють жорсткі вимоги і правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише в незначній мірі бути незалежними від них; їхні діти, як правило, замкнуті, боязкі, дратівливі: дівчатка переважно залишаються пасивними і залежними протягом підліткового і юнацького віку; хлопчики можуть стати агресивними.

Ліберальний – образ дій батьків, який відрізняється майже повною відсутністю контролю за дітьми при добрих, теплих стосунках з ними.

Низький рівень контролю. Теплі стосунки.

Слабко чи зовсім не регламентується поведінка дітей; безумовна батьківська любов. Відкриті для спілкування з дітьми, однак комунікація домінуюче спрямована від дитини до батьків не встановлюють якихось обмежень; діти схильні до непокори та агресивності; при сторонніх ведуть себе неадекватно й імпульсивно, невимогливі до себе; в окремих випадках діти стають активними, рішучими, творчими людьми.

Індиферентний – образ дій батьків, який характеризується від інтересу до виконання батьківських обов’язків.

Низький рівень контролю. Холодні стосунки.

Не встановлюють для дітей жодних обмежень, байдужі до них. закриті для спілкування, через власні проблеми не залишається часу для виховання дітей, якщо байдужість батьків поєднується з ворожістю, дитина дає волю своїм руйнівним імпульсам і схильна до делінквентної поведінки.